Видубицький монастир, Київ

Видубицький монастир стоїть на високому березі Дніпра, і зі сходу його територія виходить прямо до річки, а з трьох інших боків її обступають круті схили. Цей куточок Києва здається тихим і майже схованим від міського руху. Назва походить від переправи, де люди колись «видибали», тобто виходили на берег за допомогою довбаних човнів із цілого дуба.

Монастир згадується в літописі під 1070 роком, а його засновником вважають князя Всеволода, сина Ярослава Мудрого. У 1116 році ігумен Сильвестр тут працював над однією з редакцій «Повісті временних літ». Найдавніша споруда ансамблю, Михайлівський собор, постала в XI столітті в характерній для того часу техніці змішаного мурування.

Від великого храму збереглася західна частина, а східну відомо лише за розкопками фундаментів. Центром композиції є Георгіївський собор, зведений наприкінці XVII століття; його найчастіше називають собором за домінантну роль. Поруч стоять дзвіниця з храмом пророка Данила, трапезна церква Спаса Преображення, братський корпус і будинок настоятеля.