Борисоглібський собор, Чернігів

Борисоглібський собор належить до найдавніших пам'яток Чернігова і стоїть на Дитинці поряд зі Спасо-Преображенським собором та будівлею колегіуму. Його заклав князь Давид Святославич у 1120 до 1123 року на честь святих Бориса і Гліба. Князь пізніше був похований у вмонтованій усипальниці. Храм тринефний, з трьома апсидами, шістьма опорними стовпами й одним куполом, заввишки близько 25 метрів.

Його стиль поєднує давньоруські традиції з елементами романської архітектури. Через руйнування XVII століття собор неодноразово перебудовували, у XVII столітті його використовували домініканці як костел, а 1659 року Лазар Баранович зробив його кафедральним. У 1702 до 1703 року збудували кам'яну дзвіницю.

Під час війни 1941 року будівля сильно постраждала, і 1952 до 1958 року її відновили у формах домонгольської доби за проєктом архітектора Холостенка. Це музей Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Найвідоміший експонат, срібні царські врата, які гетьман Іван Мазепа замовив в Аугсбурзі 1702 року.